Тригери миші

Тригери миші дають змогу прив’язати введення від кнопок миші та коліщаток прокручування до ігрових дій.

Кнопки миші

Кнопки миші генерують події pressed, released і repeated. Приклад, що показує, як виявляти введення від лівої кнопки миші (натискання або відпускання):

function on_input(self, action_id, action)
    if action_id == hash("mouse_button_left") then
        if action.pressed then
            -- left mouse button pressed
        elseif action.released then
            -- left mouse button released
        end
    end
end

Коліщатко миші

Введення від коліщатка миші виявляє дії прокручування. Поле action.value дорівнює 1, якщо коліщатко прокручується, і 0 в іншому разі. (Дії прокручування обробляються як натискання кнопок. Наразі Defold не підтримує введення з точним відстеженням прокручування на сенсорних панелях.)

function on_input(self, action_id, action)
    if action_id == hash("mouse_wheel_up") then
        if action.value == 1 then
            -- mouse wheel is scrolled up
        end
    end
end

Рух миші

Рух миші обробляється окремо. Події руху миші не надходять, якщо у ваших прив’язках введення не налаштовано хоча б один тригер миші.

Рух миші не прив’язується у прив’язках введення: натомість action_id набуває значення nil, а таблиця action заповнюється позицією миші та зміною цієї позиції.

function on_input(self, action_id, action)
    if action.x and action.y then
        -- let game object follow mouse/touch movement
        local pos = vmath.vector3(action.x, action.y, 0)
        go.set_position(pos)
    end
end

Тригери дотиків

Тригери одиночних і множинних дотиків доступні на пристроях iOS і Android у нативних застосунках і пакетах HTML5.

Одиночний дотик

Тригери одиночних дотиків не налаштовуються в розділі Touch Triggers прив’язок введення. Натомість тригери одиночних дотиків налаштовуються автоматично, коли ви налаштовуєте введення від кнопки миші MOUSE_BUTTON_LEFT або MOUSE_BUTTON_1.

Множинні дотики

Тригери множинних дотиків заповнюють таблицю touch усередині таблиці дії. Елементи цієї таблиці мають цілочислові індекси від 1 до N, де N — кількість точок дотику. Кожен елемент таблиці містить поля з даними введення:

function on_input(self, action_id, action)
    if action_id == hash("touch_multi") then
        -- Spawn at each touch point
        for i, touchdata in ipairs(action.touch) do
            local pos = vmath.vector3(touchdata.x, touchdata.y, 0)
            factory.create("#factory", pos)
        end
    end
end

Виявлення клацання або дотику на об’єктах

Виявлення клацання або дотику користувача на візуальному компоненті (component) — дуже поширена операція, потрібна в багатьох іграх. Це може бути взаємодія користувача з кнопкою чи іншим елементом інтерфейсу або з ігровим об’єктом (game object), наприклад керованим гравцем юнітом у стратегічній грі, скарбом на рівні гри з дослідженням підземель або персонажем, який дає завдання в RPG. Вибір підходу залежить від типу візуального компонента.

Виявлення взаємодії з вузлами GUI

Для елементів інтерфейсу є функція gui.pick_node(node, x, y), яка повертає true або false залежно від того, чи перебуває задана координата в межах вузла GUI. Докладніше дивіться в документації API, прикладі наведення вказівника або прикладі кнопки.

Виявлення взаємодії з ігровими об’єктами

Для ігрових об’єктів виявляти взаємодію складніше, оскільки на потрібні обчислення впливають такі чинники, як переміщення камери та проєкція у скрипті рендерингу. Є два загальні підходи до виявлення взаємодії з ігровими об’єктами:

1. Відстежуйте позицію та розміри ігрових об’єктів, з якими користувач може взаємодіяти, і перевіряйте, чи перебуває координата миші або дотику в межах будь-якого з цих об’єктів.
2. Приєднайте об’єкти колізій до ігрових об’єктів, з якими користувач може взаємодіяти, а також створіть один об’єкт колізії, що слідує за мишею або пальцем, і перевіряйте колізії між ними.

В обох випадках потрібно виконувати перетворення між координатами події миші або дотику в екранному просторі та координатами ігрових об’єктів у світовому просторі. Це можна зробити кількома способами:

• Вручну відстежуйте, які перетворення виду та проєкції використовує скрипт рендерингу, і використовуйте їх для перетворення координат у світовий простір і назад. Дивіться приклад у посібнику з камери.
• Використовуйте стороннє рішення для камери та надані ним функції перетворення координат з екранного простору у світовий.